Трохи про вчорашній виступ Президента
https://www.facebook.com/permalink.php? ... 2745061974
Як і обіцяв, проведу невеличкий аналіз виступу Президента на честь 25-ї річниці незалежності України. ...

Отже. Промова Президента була написана чітко та структуровано. Це не просто текст для галочки чи тост на святі – типу треба було щось сказати, він і сказав. Ні, кожне слово було зважене. Зроблена добра робота над помилками. Проаналізовані в тому числі й пости в соціальних мережах, де висловлювалася критика на адресу влади з певних питань і це було зазначено в тексті виступу.

Для прикладу:

Замість – «це ми зупинили агресора», в своєму виступі Порошенко говорить – першими на захист України встали добровольці, потім – мобілізовані, сьогодні – контрактники. Отже влада більше не каже, що ворога зупинила вона.

Замість – «ми забезпечили армію», в своєму виступі Порошенко чітко зазначив – це українці своїми податками купляють нову техніку та модернізують стару. Це волонтери забезпечили армію всім необхідним. Армія дійсно народна.

Замість – винуваті «папєрєднікі», Порошенко називає провину колективною. Тобто винні політичні еліти, які на протязі 25 років керувалися популізмом та власною жадібністю і мислили не дальше майбутніх виборів. За словами Порошенко, теперішня влада, як представник цієї політичної еліти, має спокутувати цей політичний гріх.

Отже, що я почув у виступі? Я почу звернення до українців та українського політикуму, звернення до Росії, звернення до світової спільноти.

До українців та українського політикуму:

- Україна чітко визначила свій вектор – ЄС та НАТО. Масква, давай до свіданія. Ніяких більше ігор в «старшого брата» та ніякої багатовекторності.
- Ніякого популізму – тобто практика «підгодовувати під вибори з ледь дихаючого держбюджету ті групи населення, які традиційно найбільш активно голосують», ніхто не збирається.
- З ринковими цінами на енергоносії ми розібралися, тепер на черзі – ринкові зарплати. Влада має стратегічно і тактично зосередитись на досягненні в матеріальній сфері, в рівні життя людей, на потрібна багата держава, вільних, заможних громадян, впевнених в своєму майбутньому.
- Російськомовні та україномовні патріоти разом боронять Україну, поставивши хрест на протистоянні, яке штучно роздмухали політикани. Ніякого більше поділу на схід та захід.
- На політичній карті України з’явився новий потужний гравець – це Армія. Саме Армія користується найбільшою довірою населення та саме вона має стати не тільки гарантом територіальної цілісності України, але й гарантом невідворотності всіх змін, які намічені в державі. І розумійте це, шановні політики, як хочте, проте двічі подумайте тепер перш ніж грати в двоє воріт.

До Росії.

Весь виступ був фактично пронизаний тролінгом Росії.

- Україна розвалила СРСР, за який так Путяша переживає.
- Українська нація існувала і буде існувати. Свою незалежність ми здобули в боротьбі.
- Росія – ворог. Парад – сигнал ворогу, українці й надалі готові боротися за свою незалежність.
- Крим – анексований, Донбасс – окупований. Ніяких там ДНР, ЛНР. Їх не існує – є окупована ворогом земля.
- Повернення свої території ми будемо робити виключно політико-правовим шляхом, тому що думаємо про українців на окупованих територіях і не хочемо, щоб вони загинули під час бойових дій. А Кремль сприймає українців на окупованих територіях як гарматне м'ясо.
- І от ніби Президент говорить про «політичне вирішення проблеми», а сам робить заяви, які просто зводять з глузду від злості Путяшу. Фінальна заява з цитуванням Маяковського взагалі поховала будь-які шанси на договороспроможність Росії. І все це сказано перед самітом G20 в Китаї. І після цього знову натяк на відновлення переговорів в Нормандському форматі. Тобто коли Путяша грає залізом перед переговорами, щоб мати важелі, ми граємо на його нервовій системі, що мати перевагу. Тепер Вольдемар на нєрвах може поховати переговори та отримати чергове продовження санкцій. А це вже важелі для України.

До звернення до світової спільноти

- ЗСУ куди серйозніше за Будапештський меморандум. Тобто дебілів з гранатою не зупинять жодні домовленості. Лише сила. І Україна може бути такою силою. Не хочете, щоб «руський мір» дістався до ваших столиць – дайте нам допомогу і ми зупинимо його самі.
- Для повноцінної армії нам потрібно ще кілька років та кілька десятків мільярдів гривень. Але процес можна прискорити. Якщо колеги хочуть з цим допомогти – велкам. Допомагаючи нам, ви дбаєте й про власну безпеку.
- На заході постійно казали – ніхто не буде допомагати Україні протистояти агресору, якщо вона сама не почне боротися. Ну ось, колеги, ми вам наглядно показали нашу нову армію, нашу боротьбу, наші перетворення. Тепер черга за вами.
- Передача такої кількості техніки (за два дні передано більше 300 одиниць, а до кінця року ще 1000 одиниць), плюс до тої техніки, що вже в АТО, ще раз ілюструю, що ніяке «ополчєніє» не в змозі протистояти такій армаді. Тому всі розмови Росії про «іх там нєт» - це повний брєд.
- Україна цінує допомогу та підтримку міжнародних партнерів. Але це не дається по замовчанню. За це також йде постійна боротьба, яку на дипломатичному фронті ведуть вітчизняні дипломати, яких окремо відзначим Порошенко в своїй промові.

Ось таки висновки мені прийшли на думку після прослуховування промови Президента. Звичайно, це суб’єктивно. Я писав це спираючись на власний досвід в політиці та власне світосприйняття. Тому кожен має можливість зробити свій висновок.

Ще раз зі святом, Хунта!

P.S. Через те, що основний аккаунт тимчасово заблокований через скарги парєбріков, дублюю текст на цьому аккаунті. Так і живемо

Череповецкий городской суд (Вологодская область) вынес решение о ликвидации местной еврейской общины, которая была организована в 2005 году. Речь идет о первом факте подобного рода в истории современной России.

пока заняты украинцами

Сейчас на оккупированных территориях та же самая история: выживают адекватных людей (в т.ч. и русских), а завозят кавказцев, бурятов, якутов...

Напередодні військових навчань «Кавказ-2016», що мають відбутися у російському Південному військовому окрузі, влада Росії оголосила масштабну перевірку боєготовності у трьох з п’яти російських військових округів. Унаслідок цього вздовж західного кордону Росії зосереджено безпрецедентні як на 25-річну історію РФ військові сили. До воєнкоматів викликаються резервісти, а сама перевірка охоплює не лише збройні сили, але й цілу низку цивільних установ. Зокрема, готовим до функціонування в умовах війни має бути Центральний банк Росії.

Про те, що саме відбувається, ми поговоримо з українським політичним аналітиком та блогером Олегом Пономарем.

- Пане Олеже, передусім я хотів би запитати вас про те, що діється біля українських кордонів з російського боку та на окупованих Росією територіях. Чи це брязкання зброєю, чи підготовка до якогось повномасштабного, вже відкритого конфлікту?

- Я завжди писав, починаючи ще два роки тому, що повномасштабного загальновійськового вторгнення до України російською регулярною армією бути не може. Всі мої прогнози підтверджуються, зокрема про те, що вони не пробиватимуть сухопутного коридору з Донбасу до Криму. Адже ціна, яку Росія заплатить у випадку великомасштабного загальновійськового вторгнення до України, буде для неї непомірною. Військові втрати будуть величезними, тому що на даний момент українська армія дуже сильна, та з кожним днем стає дедалі сильнішою. Країни НАТО допомагають нам розвідницькими знімками, консультаціями й такими нелетальними системами, як антиартилерійські, антимінометні радари тощо. Тому ціна у військовому плані буде для Росії непомірною і вони про це знають. Так само і в дипломатичному плані: Росію буде оголошено агресором з усіма наслідками. Зараз триває гібридна війна, натомість відкрита агресія завдасть Росії нищівного дипломатичного удару. І, по-третє, в економічному плані: будуть загострені санкції аж до таких найбільш радикальних, як нафтове ембарґо та відключення [системи електронних переказів] SWIFT. І так далі. Тому варіант із загальновійськовим вторгненням Росії я виключаю.

- З чим, отже, ми маємо зараз справу?

- Лишається тільки один варіант: психологічний тиск на Україну, аби змусити її пристати на умови Росії та завершити цю гібридну війну. Звідси й ці навчання, концентрація військ, тиск чиниться по всіх фронтах: зокрема і розкачування ситуації зсередини України. А таке велике накопичення війська біля східних кордонів і провокації в Криму створюють психологічне тло, аби ми стали більш податливі на тиск. Російські умови відомі. Це внесення до Конституції позаблокового статусу, що для них є найважливішою умовою, аби в майбутньому ми не увійшли до НАТО. Окрім цього, федералізація, особливий статус Донбасу та визнання російського статусу Криму. Звісно, що під жодним соусом ми на це не підемо.

- Ваших аргументів неможливо заперечити, якщо припустити, що всі дії російської сторони раціонально вивірені, що вона керується елементарною логікою. А якщо так не є? Підозри про це можуть з’явитися хоч би з огляду на безліч вже вчинених російським керівництвом досить сумнівних дій, коли йдеться про потенційні користі від них для майбутнього країни. А якщо, на додаток, це керівництво є, так насправді, однією людиною – ймовірно недоінформованою та, можливо, не зовсім адекватною? Чи, таким чином, ми не приписуємо йому невластивого способу мислення?

- Я дещо з вами не згоджуся за всіма параметрами, оскільки Путін не один приймає рішення. Він, звісно, злочинець, рідкісний негідник тощо, але він демонізований у тому сенсі, що начебто сам приймав рішення, якими розв’язав цю війну. Все ж таки, в них є Рада безпеки, до котрої входять Патрушев, Бортніков, військова верхівка на чолі із Шойґу, а рішення приймаються колегіально. Звісно, Путін має на це великий вплив. Всі вони мають власні аргументи, своє бачення ситуації, та обговорюють свої рішення, що, отже, не є спонтанними. І, по-друге, я згоджуся з Байденом, який колись сказав, що Путін не є психічно хворою та неадекватною людиною. Байден сказав, що знає його вже понад 15 років та назвав його «reasonable» - «розсудливим», як на власну перспективу. Тобто, він заходить так далеко, наскільки міжнародна спільнота може йому це дозволити. Саме тому США та Захід вибрали у якості своєї тактики поступове підсилення санкцій. Вони намагаються налапати оту точку, в котрій ціна агресії проти України буде для Путіна непомірною. Тоді він зупиниться. І Байден сказав, що саме тому ми поступово підіймаємо ціну для Путіна, аж доки він не припинить агресії та не поверне Крим.

- Це, власне, та операція Анаконда, про яку ви пишете?

- Абсолютно. Байден казав про це два роки тому або рік тому в Мюнхені на конференції з безпеки. І я повністю поділяю цю точку зору. Я би Путіна не демонізував за всього нашого до нього негативного ставлення. Все ж таки, США ввели вже п’ять пакетів санкцій, а три ввела Європа. Тож Росію поступово відрізають від вуглеводневих прибутків. З’явилася американська сланцева нафта, пішла іранська, вже є плавучі термінали зрідженого газу, є газ з Норвегії, Азербайджану і Туркменії. Все це ланки в одній великій шаховій партії.

- Пане Олеже, а чи можна сказати, що по той бік у даний момент ми спостерігаємо панічні настрої серед керівництва Росії? І з цим, зокрема, пов’язаний отой неоднозначний і, ймовірно, такий, що закінчився несподіваними результатами, інцидент на адміністративному кордоні Криму на початку серпня.

- Давайте почнемо з першого. Я не думаю, що у них є панічний настрій. У них, власне, грошей вистачає до Нового року, навіть за оцінками їхніх економістів. Тому вони перенесли вибори до Думи з грудня на вересень. Адже після цих виборів відбудеться емісія, послаблення рубля. Саме тому вони відмовилися від індексації пенсій, натомість дадуть пенсіонерам одноразову виплату розміром у п’ять тисяч рублів, що відбудеться у січні 2017 року. Тобто, вони все розрахували, більш чи менш, до Нового року. Плюс, у січні ЄС прийматиме рішення щодо ймовірного продовження санкцій. Наразі вони тривають до 30 січня. Тому в Росії немає паніки. Зараз вони хочуть спрямувати всі свої зусилля на досягнення двох цілей. По-перше, розколоти ЄС зсередини, а також внести незгоду між ЄС і США. Це дозволить не допустити продовження санкцій Європейського Союзу у січні. Тоді вони зможуть зітхнути з полегшенням і знати, що вже пережили чорну смугу. І друге, на що вони роблять ставку – це розкачка ситуації в Україні восени. Тому ця осінь буде дуже гарячою. Всі економічні та політичні ресурси всередині України, що сприятимуть Росії, її пропаганда, - все це використовуватиметься для ослаблення (що є програмою-мінімум) або скинення нашої законно обраної влади. Тобто, Росія домагатиметься перевиборів до парламенту і дострокових виборів президента. Це, отже, в них не паніка, а план – такий, який є.

61 голосом, против 20, Сенат Бразилии лишает Дилму Русеф должности президента Бразилии.

Бывшему президенту Бразилии Дилме Русеф дали 3 часа на то, чтобы забрать все личные вещи и покинуть официальную резиденцию президента.

...Если бы стояла задача что-то взорвать, есть много более привлекательных целей, чем мертвые камни.

Ну, не знаю, не знаю... В.И. Ленин почему-то очень привлекателен для некоторых граждан.